До 1900 року в селі Лучанки не було
жодної письменної людини. Лише в 1900 році кілька заможних жителів села взяли
на своє утримання за певну плату вчителя.
У 1903 році в селі відкрилась
трьохкласна церковно-приходська школа. Приміщення якої - одна кімната, і в ній
навчалися діти лише з багатих сімей. Щороку школу закінчувало не більше 4-6
дітей.
У 1924 році в селі було відкрито
хату-читальню, в якій працював лікнеп. У цьому ж році сільську трьохкласну
церковно-приходську школу перетворено в трудову, в якій уже в 1927 році
навчалося 44 учні.
У 1930-31 роках у селі
переобладнувались усуспільнені куркульські будинки і передавались школі під
класні кімнати.
Постановою „Про загальне обов’язкове
початкове навчання” з 1930-1931навчального року запроваджено загальне обов’язкове початкове навчання дітей
8-11 років.
Середню школу в селі було відкрито у 1939 році, але через початок війни
жодного випуску не відбулося. У роки війни майно школи було розграбоване, а
приміщення школи спалено. Діти навчались в єдино уцілілій приватній хаті.
Після
закінчення війни, у 1945 році, силами жителів села було побудовано невелике
трьохкімнатне приміщення сільської семирічної школи, а в 1958 році розпочато і
в 1961 році завершено будівництво трьох дерев'яних корпусів середньої школи та
приміщення пришкільного інтернату.
У 1958
році у селі Лучанки семирічну школу реорганізовано у середню. Перший випуск
середньої школи відбувся у 1960 році. Атестати про середню освіту отримали
перші 23 випускники школи.
У 1997 році в
селі введено в експлуатацію нове двохповерхове типове приміщення школи на 162
учні, з добре обладнаними навчальними кабінетами та лабораторіями, спортивним
залом і стадіоном.
У 2010 році
школа відсвяткувала 110 річницю.
Для
школярів, які проживають в навколишніх селах, а навчаються в Лучанківській
школі, організовано інтернат, в якому проживає 20 учнів.
Усі
учні школи забезпечені одноразовим безкоштовним харчуванням.
В школі
функціонують кабінети: української мови та літератури; німецької мови; біології
та хімії; історії та географії; математики; основ захисту Вітчизни;
інформатики.
Багато
видатних і знатних людей – колишні випускники школи. Є серед них педагоги і
лікарі, інженери і військові, спеціалісти сільського господарства, перекладачі
та менеджери, священнослужителі. З далекого лісового села в широкий світ науки
вийшли кандидати наук П.П. Невмержицький, І.С. Невмержицький, С.О.
Невмержицький, які навчають студентів столичних вузів; капітаном першого рангу
став М.І. Невмержицький. Представником СРСР у Китаї свого часу був С.М.
Левківський. У повоєнні роки очолював наукову експедицію на острів Нова Земля
кандидат технічних наук П.І. Левківський. Членом спілки художників України і
Радянського Союзу, Заслуженим художником СРСР і Таджикистану став В.С.
Невмержицький, автор понад 400 картин, зокрема «Сурми пришестя», «Шляхи віковічні»,
«Лучанки» та багатьох інших, частина яких демонструвалась на персональних
виставках у Києві, у французькому Луврі, у Канаді. Учасником Всесвітнього
форуму молоді і студентів був Піоній Іванович Невмержицький, учасницею
Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві – С.С.Невмержицька,
учасницею ВДНГ у Києві – С.С. Невмержицька.
За весь
час існування школи по 2005 рік атестати про середню освіту в школі отримали
1217 випускників, з них 64 – нагороджені золотими і срібними медалями.
Проблема,
над якою працює школа: „Особистісно-орієнтований підхід до розвитку, виховання
й навчання дітей через упровадження нових освітніх технологій” .
•
Для реалізації
цієї проблеми основними напрямками роботи школи є:
•
Гуманізація навчально-процесу.
•
Оптимальні методи
навчання.
•
Інтерактивні
технології в навчанні та вихованні.
•
Нестандартні форми
роботи на уроках.
•
Індивідуальний
підхід до учнів.
Нині
в школі навчається 68 дітей.
Уродженець села – професор Національного університету «Київський
політехнічний інститут», доктор фізико-математичних наук, автор 76 наукових
праць з фізики П.Т. Левківський. Талановитий І.С. Невмержицький вразив
науковців Києва знанням англійської, німецької та італійської мов (нині працює
перекладачем). В.В. Невмержицька має 4 вищих освіти. Закінчила богословський
факультет Уельського університету в Великобританії. Бездоганно володіє
англійською та іспанською мовами. Викладає богослов’я, англійську та
давньогрецьку мови в Вашингтонському міжнародному гуманітарному університеті на
факультеті слов’янського християнства в
Сієтлі та в філії Московського
теологічного університету в Портланді.
Все своє життя та енергію присвятили
справі освіти лучанківців колишні вчителі – Бондаренко Дмитро Герасимович,
Лейтман Марія Леонтіївна , Поліщук Михайло Купріянович (директор школи),
Кобилинський Федір Васильович, Невмержицький Павло Петрович, Шевцов Сергій
Володимирович, Невмержицький Микола Іванович (директор школи), Страйгородська
Марія Костянтинівна, Невмержицька Єлизавета Данилівна, Тарасюк Розалія
Андріївна, Левківська Ольга Павлівна,
Невмержицький Володимир Федорович, Невмержицька Ольга Кузьмівна,
Невмержицький Микола Степанович
(директор школи) , Грищук Валентина Іванівна, Невмержицька Олена Іванівна,
Невмержицька Надія Миколаївна, Невмержицька Надія Якимівна та інші.
Нині
в школі працює 22 педпрацівники. З них: 16– має вищу освіту, 6 – середню
спеціальну; 4 вчителі – спеціалісти вищої категорії, 1 - учитель-методист; 2 -
мають звання „Старший вчитель”; 6 вчителів - спеціалісти І категорії; 2 вчителі
– спеціалісти ІІ категорії; 1 вчитель – магістр.
| 
