Мої батьки – учителі!

(Династія вчителів Невмержицьких

с. Лучанки Овруцького району Житомирської області)

          В жовтневому номері журналу «Всесвітня література» я прочитала вірш Г. Щолок «Я – учитель».

Я –учитель! Доля це моя!                                  Я –учитель! І щоранку знов

Це моє покликання і щастя!                              Зустрічаю очі я дитячі…

В грунт посіяти мале зерня                               за цю радість і за цю любов

І плекати, відганяючи нещастя…                     долі я своїй безмежно вдячна!

Ці рядочки навіяли  роздуми про те, що я не подякувала тим людям, які прищепили мені любов до вчительської праці, любов до дітей. Ці люди –  мої батьки. Адже саме вони  порадили з вибором професії, саме з материнським молоком я ввібрала в себе основи педагогічної творчості. Земний уклін вам, любі мої,  я пишаюсь вами і з гордістю кажу: «Мої батьки – учителі».

Саме вони започаткували династію вчителів Невмержицьких. Голова династії - Невмержицький Володимир Федорович. Народився 9 лютого 1936 року в с. Лучанки, в сім’ї бригадира колгоспу. Батько загинув на війні, жив з матір’ю. Мав важке дитинство.

Спогади…Війна… Окуповане село… Маленький хлопчик шукає загублену корову. І раптом бачить німця, який наставив на нього автомат. Напевно, здригнулась рука в німецького солдата, коли він зазирнув у великі бездонні дитячі очі…Автоматна черга пройшлась над головою… Сільська церква, вщент набита людьми… Очікування смерті… Німкеня Ольга… Спасіння… Голодні повоєнні роки…

   У 1951 році Володимир Федорович закінчив місцеву семирічку, тоді ж поступив у Червонське профтехучилище, після закінчення був призваний до лав Радянської Армії, служив у військово-морському флоті з 1953 по 1958 рік. Працював у селі.

У 1960 році був призначений вчителем фізичного виховання у місцеву школу. У 1968 році закінчив заочно Кам'янець-Подільський державний  педагогічний інститут. Кваліфікація: вчитель фізичного виховання, анатомії і фізіології людини середньої школи. Виховав не одне фізично та морально здорове покоління.  Педагогічний стаж – 34 роки. Пенсіонер. Дуже вболіває за долю села, за краще майбутнє країни.

            «Люблю свій край , своє рідне село. Все життя, всі зусилля прикладав для покращення його благоустрою. Започаткував свій родовід: маю 5 дітей, 14 внуків, 7 правнуків.»

            Невмержицька Ольга Кузьмівна – народилась в багатодітній селянській сім’ї 16 березня 1940 року в селі Закриниччя, що на Хмельниччині. Закінчила місцеву семирічку, потім Хмельницьке педучилище фізичного виховання, після чого була призначена в Лучанківську середню школу вчителем фізкультури. Уявляю собі тендітну вчительку-дівча, яка вперше побачила ліс, яка була здивована знайомством з тодішнім директором школи (небритим, босим чоловіком у порваному одязі). Але припала до серця поліська земля, звила тут гніздо, залишилась назавжди:

Закинула доля мене так далеко,

За рідним Поділлям сумую здаля.

Назавжди тут звила гніздо, мов лелека.

Припала до серця Поліська земля.

Ольга Кузьмівна заочно закінчила російський відділ філологічного факультету Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.  Вчитель російської мови та літератури. Працювала вчителем за фахом в Лучанківській СШ. Деякий період займала посади заступників директора з виховної роботи та навчально-виховної. Виховала не одне покоління. До цих пір її  випускники (незалежно від статусу: чи то професор, чи просто робітник) при зустрічі вклоняються низько та цілують руки.   Спеціаліст вищої категорії. Стаж – 42 роки. Пенсіонерка. Невпинна трудівниця і в господарстві, і в житті села. Голова ради ветеранів. Поет. Автор слів шкільного гімну. Нещодавно відбулася презентація її творчості в Артвітальні Овруцької районної бібліотеки.

«Маю велику сім’ю: чоловік, два сини і три дочки, три зяті і дві невістки, чотирнадцять онуків і сім правнуків. Дуже люблю спостерігати за життям, за всім тим, що у ньому діється. Неможливо описати всю велич і красу літа, осені, зими та  весни. А все це створено нашим небесним Отцем і Він навчає нас любити Його творіння.

Моя любов і найкращі мої почуття вилились на папері. Я розповідаю про любов до рідної землі, до людей, до сім'ї, про збереження до народних надбань, про цінність і красу людського життя, про щире і вірне кохання, про рани і болі на тілі нашої землі та в душах людських, про Божу любов, яка перевищує людське розуміння. Готується до друку книжка «Для душі моєї притулок». 

Захопила вчительська професія і нас, їхніх дітей та онуків. В нашій великій родині вісім учителів. Педагогічний стаж нашої родини на сьогоднішній день – 128 років.

Моя старша сестра  Левківська Тамара Володимирівна. Народилась 05 листопада 1962 року. Юрист. Але не припала до  душі юриспруденція.  Закінчила Житомирський педінститут ім. І.Я.Франка у 1989 році. Вчителька молодших класів. Спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України, лауреат обласного конкурсу «Вчитель року». Педагогічний стаж 28 років. Працює в Головинській гімназії Черняхівського району Житомирської області

Я -  Невмержицька Алла Володимирівна. Дата народження: 16.07.1967р. Закінчила філологічний факультет Житомирського педінституту ім. І.Я.Франка у 1991 році. Вчитель російської мови та літератури. Працюю вчителем російської мови та світової літератури Лучанківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Займаю посаду заступника директора з НВР. Спеціаліст вищої категорії. Педагогічний стаж 21 рік. Моє педагогічне кредо: «Головне в педагогічній праці – це любов до дітей. Якщо ти любиш дітей, то ти зможеш помітити в кожній дитині  «родзинку», притаманну тільки їй, підтримати її, допомогти розвинутись».

Моя молодша сестра,  Сервантес-Невмержицька Валентина   Володимирівна. Дата народження: 19.08.1973р. Закінчила філологічний факультет Житомирського педінституту ім. І.Я.Франка у 1994 році. Вчитель російської мови і літератури та англійської мови.  Працювала вчителем в Можарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів та Левковицькій ЗОШ І-ІІ ступенів. Має чотири вищі освіти. Закінчила богословський факультет Уельського університету в Великобританії. Бездоганно володіє англійською та іспанською мовами. Викладає богослов’я, англійську та давньогрецьку мови в Вашингтонському міжнародному гуманітарному університеті на факультеті  слов’янського християнства в Сієтлі та в філії  Московського теологічного університету в Портланді. Проживає в Мексиці.

                                                 Онуки:

 Сачкова Оксана Петрівна, закінчила факультет іноземних мов Житомирського державного університету ім. І.Я.Франка. Працює вчителем англійської мови в  Бежівській ЗОШ І-ІІ ступенів Черняхівського району Житомирської області. Стаж 2 роки.Старовойт Наталія Сергіївна,  закінчила факультет іноземних мов Житомирського державного університету ім. І.Я.Франка.  самостійно вивчила іспанську мову. Працює вчителем німецької  мови в  Гладковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Овруцького району Житомирської області. Стаж 1 рік.

Левківська Ольга Петрівна, закінчила ЖДУ ім. Івана Франка ННІ педагогіки за спеціальністю початкові класи та  практична психологія, працює в ЖНВК (Житомирський навчально - виховний комплекс) № 38.

 Отака в нас педагогічна родина. І ще я мрію, щоб в майбутньому хтось із моїх трьох синів пішов нелегкою вчительською дорогою.

Заступник директора Лучанківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Невмержицька А.В.